-
1 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
2 история
1) історія (-рії); (дееписание) дієписання, дієпис (-су), (стар.) дієпись (-си). [Історія України-Руси (М. Груш.). Історія українського письменства (Єфр.). Історія соціялізму. І все те, що росло, цвіло, умирало - все те історію нашої України становить (Куліш). Що-ж до Василя та до Марусі, то на всю історію їх кохання поглядають прихильним оком (Грінч.)]. -рия социальных, общественных движений - історія соціяльних, громадських рухів. Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия - всесвітня, загальна, давня (стародавня), нова, новітня історія. Священная, библейская -рия - священна, біблійна історія. Естественная -рия - природнича історія;2) (случай) пригода, оказія, сторія, історія, притичина, причина, причта, (неприятная) халепа, (смехотворная) кумедія, чудасія; см. Происшествие, Приключение. [Оце ще вам сторію розкажу (Март.). Та й буде тобі халепа (Крим.)]. Затеять -рию - (скандал) зчинити бешкет, (дело) завести справу з ким, завестися з ким. Попасть в неприятную -рию - ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)]. Случилась -рия - трапилася оказія, пригода. Вот так -рия! - оце пригода, оказія! оце так пригода, сторія!* * *1) істо́рія\история рия боле́зни — історія хворо́би
\история рия письма́ — істо́рія письма́
\история рия с геогра́фией — ( о затруднении) шутл. істо́рія з геогра́фією
2) ( происшествие) історія; приго́да; ока́зія, прити́чина, при́чтаве́чная (обы́чная) \история рия — одві́чна (відві́чна, звича́йна) істо́рія
совсе́м друга́я \история рия — зо́всім і́нша істо́рія (спра́ва, річ)
-
3 передряга
тривога, колотнеча, колот, заколот, бешкет, халепа. Попасть в -рягу - в халепу (в тарапату) вскочити (влізти). Вот попал в -гу - оце вскочив (в халепу, в тарапату), так вскочив!* * *колотне́ча, хале́па и ха́лепа; диал. тарапа́та -
4 вскочити
док. див. вскакувати -
5 достукуватися
= достукатися2) ( добитися розуміння) to reach out (to), to evoke a response ( from)3) тк. док., ( вскочити в халепу) to get into a mess -
6 халепа
жmisfortune, trouble, scrape, predicament, plightвскочити (попасти) в халепу — to come to grief, to get into trouble ( into a scrape); to get in a pretty mess
-
7 scrape
1. n1) скребіння, скобління; чищенняto give a carrot a scrape — почистити моркву,
2) подряпина3) скрип, скрипіння, рипіння4) розм. утруднення, труднощі; біда, неприємність5) розм. гоління, бриття2. v1) скребти; скоблити, чистити (тж scrape away, scrape off)to scrape one's chin with a razor — розм. голитися
2) відскрібати, відчищати3) дряпати, подряпати; обдирати4) злегка зачіпати, торкатися; підходити впритул5) пробиратися, протискуватися6) скрипіти; човгати (ногами)7) цигикати, терликати (на скрипці)8) копати, викопати (звич. scrape out)9) видряпати на камені (металі)10) рідк. скнарити11) заст. незграбно кланятисяscrape away — зіскоблювати, зчищати; сильно скребти, скоблити
scrape down — зіскоблити, зіскребти
scrape off — зчищати, зіскоблювати
scrape out — вичистити, вискоблити (зсередини)
scrape up — наскребти; зіскребти
to scrape (up) an acquaintance with smb. — нав'язатися комусь у знайомі
to scrape and save — накопичувати з трудом; відкладати по копійці
* * *I [skreip] n1) скобління2) подряпина3) скрип, скрипіння4) ускладнення, халепа5) сварка, бійка7) голінняII [skreip] v1) скребти, скоблити, (scrape away, scrape off); тex. шабрувати, пришабровувати2) (по) дряпати, обдирати3) злегка зачіпати, торкатися4) (along, by) перебиватися; зводити кінці з кінцями5) пробиратися, продиратися, протискуватися; втискуватися, улазити, пролазити (перен.)6) скрипіти, поскрипувати; пілікати ( на скрипці)7) збирати, накопичувати (scrape together, scrape up); скнарити8) копати, викопати ( scrape out)9) видряпувати (напис, малюнок) -
8 water
1. n1) водаto turn on the water — пустити воду (у ванну тощо); відкрити кран
2) часто pl води; водна стихія; море, океан3) pl поет. хвилі4) pl мінеральні води; лікувальна водаto drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)
5) pl паводок, повінь6) рівень води7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози9) вода (якість самоцвіту)10) перен. надзвичайний; чистісінький11) жив. акварельin deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі
to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє
to get into hot water — потрапити в біду (в халепу); заплутатися
to make a hole in the water — розм. утопитися
to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися
water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені
water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)
2. adj1) водний, водяний; морський; річковийwater area — водний район, акваторія
water exchange — фізл. водний обмін
water obstacle — військ. водний рубіж
water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу
water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді
water sports — водний спорт; види водного спорту
2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)water reed — водяний (річковий) очерет
3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийwater removal — водовідвід; обезводнювання
4) водопровідний; що стосується водопостачанняW. Board — управління водопостачання
water aerodrome — ав. гідроаеродром
water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)
W. Bearer — астр. Водолій
water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій
water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка
water column — водорозбірна колонка; водомірне скло
water cycle — спорт. водяний велосипед
water drip — гірн. капіж
water funk — розм. людина, що боїться купатися
water gang — канава, рів
water gap — амер. ущелина; міжгір'я
water hardening — мет. гартування у воді
water hemlock — бот. цикута, віха
water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник
water mould — бот. водяна пліснява
water opal — мін. безбарвний опал
water polo — спорт. водне поло; ватерполо
water resistance — водостійкість; вологонепроникність
water shoot — бот. водяний пагін
water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна
3. v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати2) напувати (тварин); водити на водопій3) пити; ходити на водопій4) поливати (дерева тощо)5) зрошувати; обводнювати7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати8) забезпечувати водою9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)11) текст. муарувати12) фін. номінально збільшувати капітал* * *I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
9 беда
біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.* * *1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на2) в знач. сказ., біда́, ли́хо3) в знач. нареч. до ли́ха, страх -
10 затруднительный
трудний, утрудливий, важкий, скрутний, сутужний, прикрий, морочний, морочливий, заморочний, заморочливий, тісний, крутий, утяжливий, недогідний. -ное дело, -ная вещь - трудна (важка, морочлива) справа, трудна (важка, морочлива) річ. -ные обстоятельства - скрутні (сутужні, прикрі, тісні, круті, утяжливі, недогідні) обставини. -ное положение - скрутне (сутужне, прикре) становище, скрут (-ту) и скрута (-ти), сутуга, притуга, халепа. [Видко, що редактор «Діла» і серед халепи не тратить гумору (Франко)]. Попасть в -ное положение, очутиться в -ном положении - попасти в скрутне (сутужне и т. д.) становище, в скрут, (в неловкое положение) попасти в клопіт, вскочити в халепу, загнатися на слизьке. Поставить кого в -ное положение - (образно) загнати кого на слизьке, посадити кого на лід. Он очутился в -ном положении - він попав в скрутне (сутужне и т. д.) становище, прийшов йому скрут.* * *важки́й, трудни́й; (о положений, обстоятельствах) скрутни́й; ( затруднённый) утру́днений; ( тягостный) тяжки́й; ( неловкий) незру́чний -
11 неловкость
1) неспритність, незграбність, (диал., вульг.) неоковирність, невковирність; вайлуватість, немоторність, невправність;2) незручність, невигідність, непохватність;3) ніяковість, незручність, (замешательство) зніяковіння, (беда) халепа. [Він, щоб не збільшувати ніяковости, спитався (Н.-Лев.). Панна Юзя була ні в сих, ні в тих, але покоївка перебила ту ніяковість (Л. Укр.). Вираз зніяковіння та разом і впертости (Корол.). Сам у халепу вскочив (Кирил.)]. С чувством -ти - з почуттям ніяковости, ніяково. [«Я розійшовся з їми», - ніяково вимовив Лаговський (Крим.)];4) невлучливість, невлучність (-ости). Срв. Неловкий.* * *1) ( свойство) неспри́тність, -ності, невпра́вність; незгра́бність; невда́лість, -лості, недоте́пність; невпра́вність; ні́яковість, -вості и нія́ковість; незру́чність2) ( неудачный поступок) незру́чність, незру́чний вчи́нок (-нку)3) ( чувство стеснения) нія́ковість; ( смущение) зніякові́ння; ( стыд) со́ром, -у -
12 бела
Iлихо, біда, горе, нещастя, морока; кӱч бела тяжке лихо О; бела ач- наразитися на нещастя СМ, Б; башма бела т'ельди мене спіткало лихо НКД; башыма т'етирдим бела я наразив себе на нещастя СК; тӱштӱ башыма бир белайат та йыла, тур да йыла мене спіткало горехоч скачи та плач СБЧ; бела чек- зазнавати лиха СГ, М; йалан биле / алдатып т'етмеге боли — хайтмасы бела збрехавши, можна піти геть, лихо — повертатися СБЧ; бела ташыр біда тягає (людину світом) СЛ; белаа оғра- ускочити в халепу Г; баш беласы лихо на голову СБ.II(=беле) такий К; див. беле. -
13 мыймылда-
бути млявим, вередливим К; розгублюватися, потрапляти в халепу О. -
14 хошул-
(хошлуй) об'єднуватися, приєднуватися, вмішуватися, втягатися, бути з'єднаним, доповненим, змішаним, бути причетним К; хошлаах приєднаймося Г; бир бирине хошул- об'єднуватися, з'єднуватися, єднатися У; бир йере хошул- влізти в недобру справу, ускочити в халепу Г; хошлаах биз бир йердэ зійдімося Б; хошулду ойуна він приєднався до гри СЛ; хошулмай бунун ишне він не втручається в його справи Г; халхка хошулспілкуватися з людьми Б; хошулдух, дӧрт бала хоштух ми поєдналися, звели докупи чотирьох дітей Б; т'име хошулсан, онун т'ибик олуйсу з ким поєднаєшся, таким і станеш К; пор. кошул-. -
15 чырахла-
висвітити карту СГ; ускочити в халепу Г.
См. также в других словарях:
ПОПАСТЬ В ХАЛЕПУ — угодить в беду; очутиться в крайне неприятной ситуации. Соответствует русскоязычному выражению «Попал, как кур в ощип». От фразы П.В Х. берет начало термин ПОПАСТЬ, являющийся ее синонимом в полном объеме, в том числе заработка крупных… … Большой полутолковый словарь одесского языка
ПОПАСТЬ В ХАЛЕПУ — угодить в беду … Язык Одессы. Слова и фразы
вскакувати — (уска/кувати), ую, уєш, недок., вско/чити (уско/чити), чу, чиш, док. 1) в що.Скакати, стрибати всередину чого небудь. || розм. Швидко вбігати, в їздити всередину чого небудь. 2) перен. Потрапляти в певне оточення. || Потрапляти в біду. Вскочити в … Український тлумачний словник
потрапляти — я/ю, я/єш, недок., потра/пити, плю, пиш; мн. потра/плять; док. 1) неперех., куди, в кого – що, також чим, заст. перех.Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що небудь, досягати когось, чогось, того, що треба. || Проходити, проникати крізь щось. ||… … Український тлумачний словник
уляпатися — (вля/патися), аюся, аєшся, док., розм. 1) Забризкатися, обляпатися чим небудь. 2) Вскочити в халепу … Український тлумачний словник
ПРИСПИЧИЛО — образовано от слова «спички», синоним выражения «припекло». Тебя бы угораздило опять попасть в халепу, если бы не приспичило пойти на работу? … Большой полутолковый словарь одесского языка